Податок на додану вартість і договір про уникнення подвійного оподаткування (ДУПО) як інструменти неоколоніалізму

«Фальшивий» ПДВ (sales tax), котрий для основної маси виробників діє як торговий податок або податок з обороту,запроваджували у колоніях (Французький Сенегал) і напівколоніях (Латинська Америка, Філіппіни). Найшвидше, за хабар підприємці здобували можливість отримати компенсацію за сплату ПДВ, якщо їх товари спрямовувалися в метрополію чи дружні країни; і лише підприємці — постачальники великих партій одноманітних (зазвичай, сировинних) товарів — так само отримували компенсацію по сплаті ПДВ за торгівлю всередині колонії чи напівколонії. Цікаво, що цей«несправжній» ПДВ було запроваджено раніше, ніж «справжній», адже він (разом з ДУПО) справно виконував важливе «соціальне замовлення» — реформування системи колоніалізму в систему неоколоніалізму.

Договір про уникнення подвійного Податок на додану вартість і договір про уникнення подвійного оподаткування (ДУПО) як інструменти неоколоніалізму оподаткування — клас міждержавних угод про відшкодування ПДВ у міждержавній торгівлі. Такі угоди є знаряддям формування і боротьби економічних блоків, джерелом ієрархізації технологічного рівня, чинником міжнародного поділу праці, важелем нееквівалентного обміну. Так, ДУПО часто передбачають відверто нерівноцінні поступки сторін — сторону, яка робить більшу поступку (наприклад, Польща в угоді з Іспанією) зацікавлюють можливістю додаткового заробітку на реекспорті пільгових за сплатою ПДВ товарів (наприклад, цитрусових) в Україну деінде.

Окрім Франції, Німеччини, у розвитку ПДВ і ДУПО надзвичайно важливу роль відіграли США та Великобританія. Базовані ними транснаціональні корпорації, лондонський і паризький клуби кредиторів та їх політичні лобісти від самого початку ефективно відстоювали інтереси своїх Податок на додану вартість і договір про уникнення подвійного оподаткування (ДУПО) як інструменти неоколоніалізму транснаціональних структур, усуваючи конкурентів, адаптуючи міжнародні організації, ПДВ і ДУПО до своїх потреб. Прикладами є напівприховане протистояння деголізму шляхом утворення ЄАВТ, а також запровадження вільноконвертованих валют.

Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ). У 1958 р. Великобританія запропонувала розширити Спільний ринок у трансатлантичну область вільної зовнішньої торгівлі; коли на цю пропозицію Франція наклала вето (де Голль був за Єдину Європу, але проти членства у цьому союзі Великобританії), Великобританія створила у 1960 р. альтернативну організацію — Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ), яка також мала назву «Зовнішній спільний ринок». Після відставки де Голля Великобританія разом із Данією та Ірландією у 1973 р. переходить із ЄАВТ до ЄЕС Податок на додану вартість і договір про уникнення подвійного оподаткування (ДУПО) як інструменти неоколоніалізму. Відтоді ЄАВТ і ЄЕС укладають низку угод щодо спільної економічної стратегії, а більшість членів ЄАВТ поступово входять до ЄЕС — ЄС. У 2005 р. до складу ЄАВТ входять Ісландія, Норвегія, Швейцарія і Ліхтенштейн, котрі виконують роль «офшорного торговельного шлюзу» між США та ЄС (так, зазвичай програмні продукти Майкрософт потрапляють до Європи через Ісландію); для зміцнення цієї організації і розширення торгівлі з 1992 р. утворено Європейський економічний ареал (ЄЕА), до якого входять держави ЄС, ЄАВТ (крім Швейцарії) та «найближчі» кандидати на вступ до ЄС.


documentaicbzvt.html
documentaicchgb.html
documentaiccoqj.html
documentaiccwar.html
documentaicddkz.html
Документ Податок на додану вартість і договір про уникнення подвійного оподаткування (ДУПО) як інструменти неоколоніалізму